Літні пригоди 10 - Б
Подорож, яка закарбувалась у пам’яті учнів 10-Б класу, почалась рано вранці. І ось ми сидимо в автобусі... Стандартна перекличка... Прощальне слово Оксани Тарасівни... Ми рушили з місця.Свобода!!! Немає ні батьків, ні класного керівника, ні вчителів! У душі кожного є надія відірватись за 3 дні по повній програмі!
Уявіть собі, ми 10 годин їхали по липневій спеці. Проте настрій був бойовий. По дорозі довелось штовхати автобус, який застряг у піску. (Стояти біля вихлопної труби — це жах!!!). Битих 2 години вибирали місце для привалу. І, врешті, ми на славнозвісних Шацьких озерах. Розмістились на приватній території. Метушливо розклали намети; батьки приготували вечерю на вогнищі (вона, по правді кажучи, була трохи недосолена). Об одинадцятій годині вечора всі дружно пішли купатися та дуркувати. Видовище, як нам здається, приголомшливе: 30 гавриків при повному місяці бовтихаються у тепленькій воді. Після спекотного дня, проведенного у дорозі, настільки приємно відчути прохолоду. Ця ніч не обмежилась купанням. Ми зібралися біля вогнища, не обійшлося й без гри на гітарі. Співали пісні “Агаты Кристи”, “Машины времени”, “Кино”… Десь під ранок всі полягли у нерівній боротьбі з відпочинком.
День другий. Прокинулися ми від крику: “Підйом!”. Зустріти новий ранок довелося із заспаними обличчями. Весь день провели дуже весело (а по іншому з 10-Б і не буває), засмагали на сонці, грали в волейбол, баскетбол і футбол на землі, у воді та повітрі, не забули і про мідні труби. День пройшов непомітно, а найцікавіше, як завжди, почалось із заходом сонця. Ми сиділи біля вогнища, граючи у “Крокодила”, розмовляли “за життя”. Навіть дорослі потерпіли поразку у цих баталіях. Друга ніч також не встояла перед нашим ефемгешним натиском: тільки ранок і втома вгамували нас. Але одного чувака ми встигли перетягти у кукурудзу, де він і переночував. Тільки вранці він був здивований навколишнім пейзажем: трава була дуже високою...
Ми зустріли світанок. Того ж ранку об одинадцятій годині покинули нашу галявину і попрощалися із озером Світязь.
Так закінчилась подорож, яку завжди будемо згадувати з посмішками.
