Главная - 11-Г в Одесі


Екскурсія в Одесу 

          Нещодавно, 21 жовтня, ми, 11 - Г, їздили на екскурсію в Одесу. Багато цікавого та незвичайного нас там вразило. Коли ми вийшли з поїзду, то тільки світало, адже була лише шоста година ранку. Повільно, не поспішаючи, ми дібралися до місця, де нас чекав екскурсійний автобус. Хоча це був лише початок нашої подорожі, але ми вже встигли пройтися по найгарнішим вулицям міста: Театральній, Деребасівській – і вийшли на Соборну площу, де зустрілися з екскурсоводом. І в нас почалась повноцінна екскурсія містом.
          Спочатку нам розповіли про історію міста. Цікавим фактом є те, що під час 2 світової війни Одеса оборонялася 73 дні, а великі європейські міста витримували не більше місяця, а деякі навіть здавались за 1 день. Далі ми спустилися до берегу Чорного моря. Краєвиди були просто вражаючі! До речі, цей район «Аркадія» є одним з найдорожчих. Покружлявши ще трохи вулицями, ми виїхали з міста і попрямували до одеських катакомб – одного з найцікавіших і найзахоплюючих цінностей України. Загальна їхня протяжність складає 20 тис. км., максимальний спуск сягає 40 м. Ця довжина є найбільшим показником в світі. На глибині 20 м під землею створено музей пам’яті героям Великої Вітчизняної війни. Справа в тому, що тут локалізувалась таємна схованка (помешкання) партизанських загонів. Важко навіть уявити, яке життя в таких умовах (t=10 -15˚C, відносна вологість – 90%). Через декілька годин, проведених в катакомбах, одяг стає мокрим. Коли німці дізналися про ці поселення, вони замурували виходи. Тут були організовані справжні кімнати. Печі топилися «по-чорному», тобто дим розсіювався всередині печери і не виходив назовні. Існувала кухня з деяким посудом, спальні чоловічі та жіночі, що відрізнялись лише наявністю чи відсутністю дзеркал. Ліжка – прості виступи у стіні, застелені сухим очеретом. У кімнатах відпочинку збереглися залишки шахів, книг. Також був телефонний апарат і колодязі зв’язку, схованки зброї і кабінет керівника, який був порівняно розкішний. По написам на стінах «смерть за смерть, кров за кров» люди орієнтувалися у печерах. Попри складні умови життя і постійні спроби німців знищити партизанів, отруїти їх газом, їм все ж таки вдавалося підривати ешелони і здійснювати свої плани, руйнувати задуми ворога.
          Повернувшись до міста, ми відвідали велику кількість культурно-історичних пам’яток, дізналися їхнє значення, відвідали археологічний музей (де, до речі, зберігається справжня мумія), пройшлися по Потьомкінським сходам, сфотографувалися біля засновника Одеси, оперного театру (який, на жаль, на реконструкції через осідання – усе місто пронизане катакомбами).
          Ввечері ми пішли до театру музичної комедії ім. Водяного. Там була постановка з детективу Агати Крісті «Мышеловка».
          Повні вражень і незабутніх відчуттів, ми повернулися у рідну Вінницю. Як кажуть, «у гостях добре, а дома краще»!

 


Видавець:


Рада гімназистів ФМГ №17 м. Вінниці

Інтернет-підримка:


Вінницький міський центр дистанційної освіти